Остап Вишня

Остап Вишня (Губенко Павло Михайлович) – гуморист, сатирик, член Спілки письменників України (1934). Народився на хуторі Чечва (тепер Грунь) Охтирського району у багатодітній селянській родині. Початкову освіту здобув у Грунській сільській школі, навчався у Зіньківській двокласній школі. У 1907 р. закінчив Київську військово-фельдшерську школу і почав працювати фельдшером у лікарні Південно-Західної залізниці у Києві.

Уже з раннього дитинства Павло любив читати Миколу Гоголя. Він жив у його душі і серці. «Певне, якби не Микола Васильович, - зізнався він, - то лікарював би, очевидячки, всеньке своє життя. Це він потяг мене в літературу».

Що ж до подальшого навчання, то за гімназію склав іспити екстерном, вже працюючи фельдшером. У 1917 р. вступив до Київського університету, та закінчити його не довелося, бо всерйоз і повністю зайнявся літературною діяльністю.

Друкуватися почав з 1919 р. під псевдонімом П. Грунський, а з 1921-го – Остап Вишня. Переїхавши до Харкова, тодішньої столиці України, активно співробітничав у газеті «Вісті ВУЦВК», друкувався також у «Селянській правді», «Червоному перці», «Літературному ярмарку» та інших виданнях, де виступав із фейлетонами, гуморесками, усмішками, сатиричними нотатками.

Уже наприкінці двадцятих Остап Вишня був автором 23 книг фейлетонів, гуморесок, нарисів, що витримали 42 видання за чотири роки. Їхній загальний тираж сягнув близько мільйона примірників. На той час це була майже фантастична цифра. І лише «Кобзар» Т. Шевченка перевищував її. В 1928 р. вийшло чотиритомне видання. Звертаючись переважно до тогочасної сільської дійсності, Остап Вишня то з гумором, то з іронією, а також вдаючись до сатири, висміював канцелярщину, формалізм як вияви бюрократизму в роботі сільських рад і своїми творами утверджував нові принципи суспільного життя, закликав селян до навчання, відстоював право жінки брати участь у громадській діяльності. Писав він і для дітей, щиро і тепло. Саме Остап Вишня започаткував новий літературний жанр – нарис-усмішку. Він був багатогранним письменником широкого діапазону.

Помер Остап Вишня 28 вересня 1956 року. Похований у Києві.