Василь Захарович Филонович
Під час Першої світової війни закінчив Чугуївське піхотне юнкерське училище. У російській армії служив у чині поручика.
В Армії УНР
Після лютневої революції 1917 став прихильником Української Центральної Ради, брав участь в українізації своєї військової частини. На початку листопада того ж року ним було українізовано 11 сотень у складі 34-ої піхотної дивізії.Наприкінці 1917 р. призначений військовим комендантом Сумського повіту. Організував кінний полк та кілька піших сотень.
У січні-лютому 1918-го під час наступу більшовицьких військ на Київ очолював відтинок фронту Ворожба—Суми—Гайворон.
Під час антигетьманського повстання Директорії УНР організував Сумський окремий курінь (1500 багнетів) і приєднався до 4-го полку окремого корпусу Січових стрільців.
На початку 1919-го призначений старшиною для окремих доручень при ставці Головного отамана. У цьому ж році брав учась у боях на більшовицькому і денікінському фронтах.
У грудні 1919-го в складі групи із 32 старшин направлений у денікінський тил на Катеринославщину для надання допомоги повстанським загонам. Потрапив у полон. Був вивезений денікінцями до Одеси. Втік з полону на Кубань, де приєднався до кубанських повстанців.
У 1920-му на чолі загону відступив у Грузію. Був включений до складу української військової місії у Грузії, обіймав посаду віце–консула України в Поті.
Восени 1920-го виїхав до Туреччини, потім через Болгарію — до Польщі.
В Карпатській Січі
У 1939-му брав участь у боях військових підрозділів Карпатської України з угорською армією на посаді члена штабу. Під натиском переважаючих сил противника частини Карпатської Січі на чолі з полковником Филоновичем відступили на територію Румунії.Після видачі румунським урядом січовиків угорським властям він деякий час перебував у концтаборі.
Згодом жив у Словаччині, а з 1951-го — у США. Очолював Союз українських ветеранів, Товариство прихильників УНР.
Комментариев нет:
Отправить комментарий